Вітаю, любі читайлики! Продовжимо подорож до глибин давньої української літератури...

   Си́дір Воробке́вич ( 1836, Чернівці —1903, там же) — український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С.Волох та інші.
    Народився в сім'ї священика 5.05.1836 р. Закінчив 1861 року Чернівецьку духовну семінарію. Музичну освіту здобував приватно у професора Віденської консерваторії Ф.Кренна, 1868 р. склав іспит на звання викладача співу і регента хору у Віденській консерваторії. З 1861 року був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення. 
       З 1867 р. викладав у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, з 1875 р. – у Чернівецькому університету. Один з засновників і редакторів журналу „Буковинська зоря”, альманаху „Руська хата”; очолював з 1875 р. „Руське літературне товариство”, з 1876 р. очолював студентське товариство „Союз”. За цими посиланнями ви знайдете найвідоміші вірші поета.
http://ditky.in.ua/ukrmova/449-2011-04-06-21-48-04
http://deti.e-papa.com.ua/virshi-dlya-ditei/8912.html
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/VOROBKEVICH/koliskova.dhtml   

Веселі небожата!
 Чи не обридло бігать вам
 І по горам,  і по долам? -
 Я байку розкажу - послухайте, хлоп'ята! 
- цей віршик для діток написав Левко Боровиковський, один з творців давньої української літератури. Цим творам майже 2 століття!
Народився  поет у с. Мелюшках Хорольського повіту (тепер Хорольський район) у родині козака. Читати й писати Боровиковський навчився вдома, згодом навчався в Хорольському повітовому училищі, а в 1822–1826 роках у Полтавській гімназії, де зацікавився літературою під впливом свого учителя словесності І. Г. Буткова.
http://ukrclassic.com.ua/katalog/b/borovikovskij-levko/1777-levko-borovikovskij-bajki-j-pribayutki
http://www.ukrlit.vn.ua/lib/borovikovskiy/hfsaq.html

Перейдіть за цими посиланнями, на вас чекають приємні хвилини спілкування з давньою українською поезією.

Добрий день, любі! 

   

Сьогодні для вас твори Остапа Вишні. Зайдіть за цим посиланням (раджу збільшити шрифт на екрані, зверніться до батьків):
http://chytanka.com.ua/static/578.ukr.html
    Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) 13 листопада 1889р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській сім'ї. Він закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Києві, у військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907p.) працював фельдшером — спочатку в армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць. Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині — тож, працюючи в лікарні, старанно “налягав” на самоосвіту, склав екстерном екзамен за гімназію і в 1917p. вступив до Київського університету; одначе скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці.

Любі читайлики! 

Є нова казочка "Сірко":

http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/sirko

Порівняйте з екранізацією:

Приємної зустрічі з рідним українським словом!

Хай дух святий наповнить вас сьогодні,
 Дасть сили і наснаги вам,добро творити,
 А гілочка зелена,що є символом життя,
 Святковий настрій допоможе вам створити!

Читайте, любі мої, казочку "Летючий корабель"
http://kazky.org.ua/zbirky/javorova/letjuczyj-korabelj  Приємних вражень!!!

Добрий час доби, читайлики!

Для вас нове посилання на твори 
Грицька Бойка.
 http://www.planeta.co.ua/ua/tales/boiko.php
Цікаві та віселі віршики розважать та жартівливо навчатимуть правильній поведінці.
    Народився Григорій Пилипович Бойко 5 вересня 1923 року в с. Оленівці на Донеччині. По закінченні сільської семирічки навчався в Оленівській рудниковій школі, а вона неблизько. Щодня піднімався вдосвіта, кілька кілометрів йшов пішки, а потім ще під’їжджав робочим поїздом, поки діставався до класу. І не здавалося, що то важко. Бо було безмірне прагнення до знань.
    Коли майбутньому письменнику було п’ятнадцять років, у районній газеті надрукували його першого вірша.
    Щасливий випускний вечір… Мирне життя затьмарили чорні дні фашистської навали. Грицько Бойко разом зі своїми ровесниками став на захист Батьківщини. Ще юнаком зі шкільної парти пішов Григорій на фронт. Він служив рядовим кулеметного взводу, телефонно-телеграфним техніком розвідроти, офіцером-зв’язківцем. Брав участь у боях за Сталінград, був поранений і контужений. Удостоєний урядових нагород. Така нелегка дорога залишилася за плечима
   Г. Бойка, перш ніж узявся він за перо. Після війни – навчання на літературному факультеті Донецького педінституту.
   Перша книга «Моя Донеччина»(1950р.) адресувалася не дітям, а дорослим. Але наступного року вийшла в світ збірка його поезій для дітей «Будем шахтарями». Відтоді не зраджував поет  наймолодших, їм віддав тепло свого серця, талант. Нелегку творчу працю.