Любі читайлики! Оповіданнячко для вас!

 Написав його Олесь Донченко.

 Спочатку познайомтесь з письменником, а потім мерщій за посиланням!

   
   У мальовничому селі Великі Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині в родині сільського вчителя 19 серпня 1902 року народився хлопчик, якого назвали Олександром. Це і був майбутній письменник Олесь Васильович Донченко. Незабаром, коли розпочався новий навчальний рік, сім’я Донченків, переїжджає у село Велику Багачку того ж Миргородського повіту, де батька, Василя Яковича, призначено завідувачем початковою земською школою. Крім Олеся, у сім’ї зростало ще двоє дітей — брат Микола і сестричка Наталя. Завдяки батькові діти рано навчилися грамоти. Цікаву книжку читали по черзі всі. А потім гуртом обговорювали зміст, декламували вірші. Незмінним слухачем домашніх диспутів була мати Олександра Іванівна, яка дуже любила літературу.
    У перші роки життя для малого хлопчика місце його народження не мало ніякого значення. Але згодом, коли мрійливий, романтично настроєний Сашко підріс, познайомився з творами М. Гоголя, та обставина, що він народився у Великих Сорочинцях, безперечно, наштовхнула його на думку і собі спробувати писати так, як писав його славнозвісний земляк. Чи не це бажання наслідувати і було першим підсвідомим поштовхом до творчості? У всякім разі, і сестра, і батько сходяться на тому, що потяг до літератури прокинувся в хлопцеві дуже рано — ще в початковій школі. Гоголь прочитаний. За ним — знайомство з іншими письменниками, зокрема російськими, які будять уяву, розкривають вікно у світ незнаного, викликають невтримне бажання спробувати свої сили в літературі. «Безліч книжок, що я читав запоєм, страшенно впливали на мене, хвилювали, викликали бажання і собі написати щось таке, як Чехов, Тютчев, Бунін… У своїх дитячих творах я намагався наслідувати найулюбленіших моїх авторів», — згодом згадував сам Донченко.
http://www.ukrlit.vn.ua/lib/donchenko/64ji2.html