Добрий час доби, читайлики!

Для вас нове посилання на твори 
Грицька Бойка.
 http://www.planeta.co.ua/ua/tales/boiko.php
Цікаві та віселі віршики розважать та жартівливо навчатимуть правильній поведінці.
    Народився Григорій Пилипович Бойко 5 вересня 1923 року в с. Оленівці на Донеччині. По закінченні сільської семирічки навчався в Оленівській рудниковій школі, а вона неблизько. Щодня піднімався вдосвіта, кілька кілометрів йшов пішки, а потім ще під’їжджав робочим поїздом, поки діставався до класу. І не здавалося, що то важко. Бо було безмірне прагнення до знань.
    Коли майбутньому письменнику було п’ятнадцять років, у районній газеті надрукували його першого вірша.
    Щасливий випускний вечір… Мирне життя затьмарили чорні дні фашистської навали. Грицько Бойко разом зі своїми ровесниками став на захист Батьківщини. Ще юнаком зі шкільної парти пішов Григорій на фронт. Він служив рядовим кулеметного взводу, телефонно-телеграфним техніком розвідроти, офіцером-зв’язківцем. Брав участь у боях за Сталінград, був поранений і контужений. Удостоєний урядових нагород. Така нелегка дорога залишилася за плечима
   Г. Бойка, перш ніж узявся він за перо. Після війни – навчання на літературному факультеті Донецького педінституту.
   Перша книга «Моя Донеччина»(1950р.) адресувалася не дітям, а дорослим. Але наступного року вийшла в світ збірка його поезій для дітей «Будем шахтарями». Відтоді не зраджував поет  наймолодших, їм віддав тепло свого серця, талант. Нелегку творчу працю.